-
Кафедра була заснована під час відновлення діяльності Харківського університету у 1933 р.
До 1986 р. вона називалася кафедрою загальної математики.
Першими завідувачами кафедри були: доц. П. А. Соловйов у 1933 - 1941 рр.
і проф. М. Н. Марчевський у 1943 - 1956 рр..
У 1956 р. її об'єднали з кафедрою вищої алгебри і теорії чисел, якою завідував проф. А.К. Сушкевич.
На посаду завідувача об'єднаної кафедри було призначено А. К. Сушкевича.
Він очолював кафедру до 1961 р.
З 1961 р. завідувачем кафедри став доц. А. С. Лейбін. З 1963 р. кафедра загальної математики знову стала
окремою, а на посаді завідувача залишився А. С. Лейбін до 1972 р. У 1973 - 1979 рр..
кафедрою завідував проф. Д. З. Гордевський, в 1979 - 1995 рр. - доц. О. В. Уваров.
На посаду завідувача кафедри з її сьогочасною назвою було призначено проф. В. А. Золотарьов у період з 1995
- по 2007 рр. Починаючи з 2007 р. й до вересня 2012 р. кафедрою завідувал проф. А. А. Янцевич.
Зміна назви кафедри на сьогочасну пов'язана з тим, що з початку 90-х років на кафедрі
було утворено активно діючу групу фахівців з питань програмування та інформатики.
- Відзначимо, що Д. З. Гордевський в 1961 - 1968 рр. був першим деканом механіко-математичного факультету, О.В. Уваров був деканом факультету в 1981 - 1995 рр., а В. А. Золотарьов - в 1996 - 2006 рр. Крім викладання ряду курсів та спецкурсів на механіко-математичному факультеті, кафедра також забезпечує викладання лекцій і проведення практичних занять з вищої математики, математичним методам і інформатики на таких факультетах як: геолого-географічному, хімічному, радіофізичному, екологічному, соціологічному, факультеті іноземних мов та ін.. Кафедра є базовою для вузів Харківського вузівського центру з викладання математичних дисциплін в усіх ланках освіти.
Дізнатися більше...
Основні напрямки наукової роботи співробітників кафедри:
- модельні уявлення нелінійних, несамосопряжених і неунітарних операторів та їх застосування (В. А. Золотарьов, Е. А. Когут, С. М. Загороднюк, О. В. Розуменко, В. А. Кузнєцова);
- теорія випадкових процесів, зокрема, спектральні властивості випадкових процесів (А. А. Янцевіч);
- методи розв'язання задач математичної фізики, теорії нелінійних коливань, обернені задачі, теорія дифракції, завдання обчислювальної математики і електродинаміки (О. А.
Анощенко, І. Г. Кудінцева, В. А. Резуненко); - геометрія багатовидів і підбагатовидів, системи Гамільтона з замкненими траєкторіями (В. Т. Лисиця).