Александр Сергеевич Лейбин (26.03.1914 – 12.03.1990)
- Олександр Сергійович Лейбін народився в Києві в сім’ї полковника, військового інженера, мати була вчителькою. У 1916-1926 рр. сім’я жила в Хоролі. У 1928 р. О.С. Лейбін закінчив школу в селищі Південному Харківської області. У 1932 р. закінчив Харківський електромеханічний технікум. У 1934 році вступив на математичне відділення фізмата ХДУ, який закінчив у 1939 році за спеціальністю «Геометрія». У 1939-1941 рр. він навчався в аспірантурі Інститута математики і механіки ХДУ і працював на посаді асистента на кафедрі математичного аналіза, згодом на кафедрі геометрії. В 1943-1945 рр. був на службі в армії.
-
О.С. Лейбін з 1945 р. працював в Харківському університеті асистентом на кафедрі геометрії, до 1950 р. він також працював в
Інституті математики й механіки. В 1946 р. О.С. Лейбін захистив кандидатську дисертацію “Топологічна модель Бойя проективної
площини та її сферичне відображення”. В 1953 р. він був обраний доцентом кафедри теорії функцій,
в 1955 р. – доцентом кафедри математичної фізики. В 1959 – 1961 рр. він виконував обов’язки ученого
секретаря Ради Фізмату. В 1961-1972 рр. О.С. Лейбін завідував кафедрою загальної математики, в 1972-1977 рр.
працював доцентом цієї кафедри.
-
З 1964 р., після заснування журналу “Український геометричний збірник”, О.С. Лейбін був відповідальним секретарем його редколегії.
Він проводив обширне листування з авторами робіт, коректував статті, консультував молодих авторів, організовував видання
“Українського геометричного збірника” від № 1 до № 33 (усього було видано 35 випусків).
-
Всі наукові роботи О.С. Лейбіна присвячені геометрії. Ось деякі з отриманих ним результатів. У кандидатській дисертації
О. С. Лейбін дає вирішення питання, на яке вказували Д. Гільберт та Кон-Фоссен в книзі “Наочна геометрія” (1932 р.).
Це задача про побудову сферичного відображення топологічної моделі Бойя проективної площини. О. С. Лейбін будує його наочними
методами у вигляді замкненої многолистної поверхні, що покриває сферу. Також розглядається деформація “римської” поверхні
Штейнера у поверхню Бойя. В роботі “Про згинання опуклих поверхонь з краєм” (УМН, 1950, Т. 5, вип. 4) за допомогою теореми
О. Д. Александрова “про склеювання” О. С. Лейбін показав, що будь-яка опукла поверхня, яку можна отримати із замкненої
видаленням області додатньої кривини, згинна.
-
В 1969-1975 рр. О. С. Лейбін опублікував в “Українському геометричному збірнику” в співавторстві зі своїм учнем В. Ф. Ігнатенко
11 робіт, в яких розглядаються багатогранники та алгебраїчні поверхні в E 3 , E 4
та E 5 з симетрією правильного симплекса та іншими видами симметрії.
-
О.С. Лейбін багато займався учбово-методичною діяльністю, історією і популярізацією математики. В 1954 р. вийшла книга
“Зображення і геометричні перетворення” (вид. ХДУ, – 51 с.). В збірнику “З історії вітчизняного природознавства”
(Київ: Наукова думка,1964, – с.51-62) опублікована робота (у співавторстві з Ю. І. Гайдуком), що присвячена М. І. Гулаку.
В співавторстві з Д. З. Гордєвським О. С. Лейбін опублікував монографію “Популярне введення в багатовимірну геометрію”
(Х.: Вид-во ХДУ, 1964, – 192 с). О.С. Лейбін давав багато консультацій з питань нарисної геометрії. Разом з Д. З. Гордєвським
він виконав роботу з систематизації та упорядкування трудів академіка Д.М. Сінцова.
-
О.С. Лейбін читав курси лекцій з аналітичної геометрії, з основ геометрії, математичного аналізу, курс вищої математики, а
також спецкурси з геометрії опуклих тіл, теорії геометричних побудов та ін. Учнями О. С. Лейбіна, захистившими дисертації були
С. М. Сопов і В.Ф. Ігнатенко, згодом зав. кафедрою геометрії в Симферопольському університеті.
-
О. С. Лейбін був широко освіченою, доброзичливою та глибоко інтелігентною людиною. Він прекрасно розумівся в музиці і дуже любив її,
гарно грав на фортепіано. На протязі багатьох років керував студентським хором і вокальним ансамблем, акомпанував
інструменталістам і співакам (студентам, викладачам, в тому числі Д. З. Гордєвському). О.С. Лейбін постійно брав участь в
концертах і фестивалях університетської художньої самодіяльності.